Мета: розширити знання учнів про відмінювання іменників у множині; формувати навички правильного вживання іменників у родовому відмінку множини; перевірити аудіативні навички; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірна робота. Аудіювання
ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК
Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок.
– Що це ти собі надумав?
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня?
– Даруйте, дядьку, я більше не буду,- почав благати павучок ведмедя.
– Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.
– Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? – здивувався старий ведмідь.
– Яка може бути з тебе поміч?
Але все-таки пожалів маленького і відпустив.
Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано
Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.
– А може наш бурмило1 сидить у тій ямі, що під скелею? – сказав один з мисливців.
– Туди він не міг залізти,- озвався другий мисливець.- Хіба ти не бачиш – там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?
– Це правда! – підтвердили інші мисливці.
Постояли, покрутилися та й пішли далі.
А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути – подивитись, чи нема якоїсь небезпеки.
Лізе ведмідь з тієї ями і очам своїм не вірить – яма поснована густим павутинням, а павучок гойдається на ньому і сміється.
– Бачите, дядьку,- озвався він до ведмедя,- якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: “Старе добро не забувається”.
– Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,- відповів зі сльозами на очах старий ведмідь.
Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю.
Тестування
1. Назви дійових осіб.
А) Павучок і ведмідь;
Б) мисливці, павучок, ведмідь;
В) мисливці, ведмідь.
2. Чому ведмідь відпустив павучка?
А) Бо він не їсть павуків;
Б) бо павук дуже благав ведмедя;
В) бо ведмідь був добрий.
3. Яка біда трапилася з ведмедем?
А) Він потрапив у пастку;
Б) на нього напали мисливці;
В) на нього напали бджоли.
4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися?
А) Вдача;
Б) павучок;
В) інші ведмеді.
5. Чому павучок урятував ведмедя?
А) Бо хотів похвалитися, який він вдалий;
Б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив;
В) бо він поважав ведмедя.
6. Яка головна думка казки?
А) Старе добро не забувається;
Б) друзі пізнаються в біді;
В) не ламай гілку, на якій сидиш.
2. Творча робота
– Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини. Визначте відмінки цих іменників.
БІЛКИ
Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися (горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка).
– Як ви розрізняли відмінки іменників у множині?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ми розглянемо правопис закінчень іменників у родовому відмінку множини.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. “Попрацюймо разом!”. Робота над прислів’ями
– Поєднайте слова правого і лівого стовпчиків.
– Прочитайте утворені речення.
– Підкресліть іменники у родовому відмінку множини.
– Визначте, які закінчення вони мають.
Без вікон, без дверей | В рукавицях не ловить. |
Молодець проти овець, | А шостий відпочиваємо. |
Кіт мишей | Повна хата людей. |
П’ять днів нічого не робимо, | А проти молодця й сам вівця |
2. Пояснення вчителя
– У родовому відмінку множини іменники мають закінчення – ів (-їв), – ей.
Більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення.
3. Самостійна робота
– Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини.
– З одним зі словосполучень складіть і запишіть речення.
1 варіант | 2 варіант |
Багато (вишня); | Чимало (заповідь); |
Кілька (прізвище); | Багато (озеро); |
Немає (знання); | Не чув (розповідь); |
Багато (соловей); | Побачили (суддя); |
Кілька (вікно) | П’ять (століття) |
4. Фізкультхвилинка
5. Гра “Упіймай іменник у множині”
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев запліта.
V. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
– Що повторили на уроці?
– Що нового дізналися?
– Яке закінчення має більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в родовому відмінку множини?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
___________________________
1 Бурмило – жартівлива назва ведмедя.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)