Урок № 17
Тема. Види складних речень
Мета: повторити вивчене про складне речення, удосконалювати вміння складати схеми складних речень, пояснювати розділові знаки у складних реченнях: розвивати логічне мислення, мовлення, пам’ять.
Тип уроку: урок повторення та систематизації здобутих знань.
Обладнання: підручник.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Повторення ключових моментів.
V Робота з підручником.
Самостійне опрацювання таблиці “Види складних речень”.
III. Аналіз матеріалу
V Робота з підручником.
Усне виконання вправи 256.
IV. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
V Робота біля дошки.
1) Скласти схеми перших трьох речень, поданих у вправі 256. Усно скласти речення за запропонованою вчителем схемою.
2) Записати речення, накреслити їх схеми. Пояснити вживання розділових знаків.
Дитинство дивується, молодість обурюється, і тільки літа дають нам рівновагу (О. Довженко). Краса мине, і молодість мине, і тільки те залишиться повік, що у душі плекає чоловік. І тільки те не вхопить смертна мить, що у душі для іншого горить
V Пояснювальний диктант.
Скласти схеми речень.
Любий друже, мить наспіла, байдики облиш ураз і в сю ж мить берись до діла: плине час, і зрине час! (Г. Сковорода). Єдине, що від нас іще залежить,- принаймні вік прожити як належить (Л. Костенко ). Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився, та не високо плив в руці слабій, і хоч я жив, та все ж я не нажився (І. Франко). …Єдиний скарб у тебе – рідна мова, заклятий для сусідського хижацтва: вона твого життя міцна основа, певніша над усі скарби й багатства (П. Куліш).
Ми не знаєм, чи воскреснуть люди, що згоріли від незримих ран, тільки знаєм: Україна буде, бо її виборював Богдан. В якому столітті ти не народився б, завжди буде запізно і заскоро: запізно, бо все найважливіше на цьому світі вже сталося без тебе, а заскоро, бо все найважливіше на цьому світі ще станеться без тебе. (З творів Д. Павличка)
V Диктант із коментуванням.
Самостійно накреслити схему другого речення.
Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції, а тому мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я… І, поки живе мова, житиме й народ, яко національність, а не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом. (І. Огієнко)
V Робота з підручником.
Колективне виконання вправи 257.
V. Підведення підсумків уроку.
VI. Домашнє завдання.
§ 13, вправа 258.