СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ
Урок № 59
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 22. ПИСЬМОВИЙ ВІДГУК НА ТВІР МИСТЕЦТВА
Мета: оцінити рівень сформованоеті вмінь та навичок грамотного письма; удосконалювати вміння складати текст у публіцистичному стилі, навички складання власного монологічного висловлювання, вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз тексту публіцистичного стилю, розширювати кругозір учнів; виховувати інтерес до творів мистецтва.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I.
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Уведення учнів у поняттєво-термінологічний простір уроку
Робота з текстом
> Прослухайте уважно відгук на картину А. Куїнджі. Виконайте завдання за варіантами:
Варіант 1 – виділіть мікротеми наведеного тексту.
Варіант 2 – складіть план тексту.
Варіант 3 – запишіть у зошит словосполучення, які характерні для відгуку, складеного в публіцистичному стилі.
МАЙСТЕР ЛІРИЧНОГО ПЕЙЗАЖУ
Архип Іванович Куїнджі – відомий художник-пейзажист. У маріупольському передмісті Карасу
У 1880 році Куїнджі написав “Місячну ніч на Дніпрі”. Заради цієї картини художник улаштував свою персональну виставку й показав на ній тільки одну цю картину.
“Чи знаєте ви українську ніч? – писав М. Гоголь.- Вдивіться в неї. Із середини неба дивиться місць. Неосяжний небесний звід роздався, розсунувся, став ще недосяжніше… Земля вся в срібному світлі… Весь ландшафт спить. А вгорі все дихає, усе дивно, все урочисто…”
Образ, створений Куїнджі, перегукується з цією хвилюючою поетичною картиною природи. Він так само проникливий і лірично пережитий художником.
На картині зображена ніч. Уся природа занурилася в сон. Широкий Дніпро розпластався стрічкою по рівнині. Сріблясте світло місяця ллється з небес на землю. Художник зачарований красою оксамитової ночі. Куїнджі писав пейзаж ніби з висоти пташиного польоту.
“Місячна ніч на Дніпрі” вразила публіку в Петербурзі. До картини почалося паломництво. На виставку стояли довгі черги глядачів, які жадали побачити прославлене полотно. У газетах і журналах з’явилася безліч відгуків. Про пейзаж писали не тільки критики й рецензенти, але й філософи, поети. Художник одержав повне визнання.
Перевірка виконаних робіт
Матеріал для вчителя. Під час перевірки вчитель ще раз наголошує на основних стильових ознаках публіцистичного твору, дає поради учням щодо складання власного відгуку.
Опрацюваняя додатку до уроку
> Прочитайте додаткові відомості про художника Куїнджі та його творчість. Які факти для вас були новими, що вразило? Ця інформація буде вам необхідна під час складання власного висловлювання.
IV. Написання відгуку в публіцистичному стилі на твір мистецтва
> Складіть твір-відгук в публіцистичному стилі на картину (для шкільної стіннівки).
Матеріал для вчителя. Можна запропонувати учням ознайомитися з репродукціями картин А. Куїнджі і написати відгук на одну з них.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
> Завершити написання відгуку.
Додаток
Архип Іванович Куїнджі – відомий пейзажист, народився 15 січня 1841р. у бідній сім’ї. Рано залишився без батьків, сам заробляв собі на хліб. Захоплювався живописом, малював змалку.
Навчався у К. Айвазовського в Академії мистецтв. Пізніше став членом ради цього престижного закладу і був обраний професором – керівником пейзажної майстерні.
Перші його картини: “Татарське селище у місячному сяйві”, “Ісаковський храм у місячному сяйві”. Велику популярність принесли картини “Залишене село”, “Місячна ніч в Україні”, які зараз знаходяться в Третьяковській галереї у Москві.
За картину “Сніг” отримав бронзову медаль у Лондоні. Великий успіх мала картина “Березовий гай”.
У 1882 році Куїнджі зробив останню виставку, на якій були виставлені вже відомі картини – “Ніч на Дніпрі”, “Березовий гай”, “Дніпро вранці”. Після цього вже картин не виставляв.
Кілька разів протягом життя Куїнджі вносив значні пожертвування для призначення стипендій бідним студентам Академії мистецтв. Помер у 1910 р.
За цілісністю враження Куїнджі нагадує Айвазовського. У своїх картинах Куїнджі представляє дивовижні градації напівтонами, чим досягає оптичної ілюзії.